Травень, Пікуй і вітряки

Карпати білі можуть бути не тільки від снігу - а і від цвіту дерев. Цікаво бачити, як книжкове “пташки розносять кісточки дерев” втілюється в природі. Не думаю, що то все людина розносила саджанці по горах.

Дача Борсука, Біласовиця знаходиться в улоговині, поруч потічок. Місцина називається Борсучинці. Є все, що потрібно для відпустки і Пікуй - зовсім поруч.

Вітряки чутно на грані - в лопастях шумить вітер. В порівнянні недовітряком з сусідської дачі, що гидко свистить, коли вітер.

перевал Верецький

З Нижніх Воріт йде розбита дорога до перевалу. На самому перевалі - меморіал розстріляним січовикам Карпатської Січи.

Трохи вище - пам’ятний знак угорським племенам, що пройшли крізь Карпати, рятуючись від болгар і печенегів. Обставлений камерами з трьох боків. Місцеві кажуть - в Будапешті слідкують з тих камер, щоб не зіпсували їм пам’ятник. Історики кажуть - не дуже зрозуміло, де саме переходили ти племена Карпати, чи переходили їх взагалі.

Ще далі по хребту - могила розстріляних січовиків. Такий от історичний будтерброд.

Скористався нагодою і погуляв по заростям борщовика. Майбутнім.

Пікуй

Від Біласовиці йде попід потічком маркована стежка повз дачу Борсука до гори Пікуй. Можливий альтернативний вихід на Пікуй через гору Кошарище, якщо вірити мапі.

На висоті 1070 над рівнем моря є джерело, яке дає початок потічку - притоку Латориця. Як мапа і малює. Намети поставити біля джерела нема де - треба підніматись вище. Вище, перед самим початком крутого підйому, ліворуч в улоговині є місце для багаття і можна упхати намет. Мабуть.

Пікуй - красива гора і красиві з нього краєвиди. Майже такі самі, як з хребта Кострича, тільки тональних перспектив трохи менше.