вєлопобедобєсіє на Трухановому

Десь в 2007 я був їздив на роботу на велосипеді. Троєщина - Труханів - Хрещатик - Боженка (тоді).

Було по-різному, особливо запам’ятались чотири речі:

• ввечері накрило місто дощем і на в’їзді на міст через Десьонку я ледве не зіткнувся лоб-в-лоб з іншим велосипедистом. Було темно і трохи дощило ще. В мене був ліхтарик на лобі, він пересувався в режимі стелс. “ну ізвіні”.
• десь на Короленківській авто почало підозріло сунутись в бік тротуара на 20 кмг. А там - я і вєл. Гальмував, а потім спостерігав як водійка намагалась заїхати на тротуар майже не повернувши коліс.
• на перехресті Газель робила поворот ліворуч а їй назустріч їхав я. Пересрав і гальмував до блокування заднього колеса. Comanche Tomahawk обирає тебе.

• коли я заматєрєл: купив вело штани, куртку і піднімався по Щорса (тоді) в сідлі - мене на Трухановому сдєлал рибалка:

  Їду додому, десь жовтень місяць. Штани в абліпочку, куртка теж не широка. Гидкий вітер в морду, перед пряміком, де жд міст, легко обганяю рибалку на ардісі. Заброди, брезентовий плащ доміком, вудки і все таке.

  І, проїхавши той прямік, ледве заповзаю на підйомчик. Тут з хрустом цепка повз мене проїжджає той самий рибалка, кричить щось на кшталт “за тобой как за стеной” і уябує в закат. Він сів на колесо і зекономив сили, поки я розсікав вітер.

Так от, з хорошого:

• не знаю, скільки вкрали, але новий асфальт по веломаршруту Троєщина-Хрещатик це дуже добре. Найгірший шматок - це тротуар Північного мосту і мосту через Десьонку.
• навіть о 7:30 буднього дня народу набагато більше на відремонтованому асфальті Труханового. А ввечері так й поготів.
• собаки біля недобудови Подільсько-Воскресенського просто не реагують на велосипедиста Та і як їм реагувати, коли ввечері крім велосипедиста там бєгуни, ходуни, ролєри, самокатчики і хлоп на лижах з коліщатками.

Велодоріжки на магістралях міста точно того варті, але на тихих вуличках - це оверкіл.